Прогулянка Софіївкою (закінчення)

попереднє < все > фото

Вздовж Головної алеї, як і на Верхньому ставу, тягнувся ряд торгових наметів, що пропонували покупцям різні сувеніри на згадку про «Софіївку». Тут же було обладнано джерело Срібні струмки, з якого ми набрали води для пиття, бо спекотний день не дозволяв волозі надовго затримуватися в одному місці. Перейшовши через річку Кам’янку (яка витікає з Нижнього ставу), опинилися під ще однією скелею – Тарпейською або Даури. Невеликий павільйон розмістився на високому і гострому шпилі, чим нагадав Ластів’яче Гніздо в Криму.

13 Rock

Альтанка на скелі

 

Далі стежка повела нас на схід вгору і ми опинилися на галявині Грибок з однойменною альтанкою, виконаною у формі гігантського гриба, під яким від дощу могли б сховатися кілька десятків людей. А неподалік між кущів та невисоких, але густих дерев сховалося Женевське озеро, кам’янисті береги якого прозвалися тут Малою Швейцарією.

14 Gate

Біля головного входу

 

Пройшовши поруч з надзвичайно красивою і по-королівськи вишуканою вхідною брамою, подалися у західну частину парку. Її відкрили у вересні 1996 році з нагоди 200-ліття з дня заснування «Софіївки». Тут на площі понад 45 гектарів було створено практично новий парк з трьома ставками, органічно вписаними в ландшафт таль-вегу Грекової балки. Тут же розмістилася ділянка червонокнижних рослин, про що свідчив широкий стенд обабіч алеї.

15 Greek

Грецька балка

 

Поки підіймалися доріжкою долиною вгору за течією, повз нас неодноразово проїжджали напіввідкриті електроавтобуси. Саша зазначив, що у цьому сезоні їх запустили вперше. Тепер відпочиваючі, які бережуть свої ноги, можуть з вітерцем проїхатися по наймальовничішим куточкам парку. Хоча, до найцікавіших місць як і раніше, можна дістатися лише пішки.

 

16 Avto

Прогулянковий автобус

Поступово дійшли до західного виходу з парку. Останнім пунктом на нашій прогулянці став огляд різнобарвного розарію та фотографування біля багатоструменевого фонтану. З принад «Софіївки» непобаченими залишилися лише Китайська альтанка з терасою Бельвю та монументом на братській могилі радянських воїнів 1941-1944 років неподалік, а з античних часів – статуя Меркурія. Але всі вони розмістилися у північно-західній частині, бідній на пам’ятки, тому ми оминули її увагою. Адже неможливо обійти всю величезну територію парку, зберігаючи свіжість сприйняття за один день. Ні, сюди потрібно їхати на цілий вікенд.

 

17 Way

Паркова алея

Відвідини парку забрали багато часу і майже всі сили, тому решта побаченого в Умані вже не могло позмагатися з «Софіївкою» ні за масштабами, ні за силою вражень. Хоча побачити ще було що. При виході з парку відвідали акваріум. У двоповерховій споруді в кількох кімнатках побачили чимало красивих рибок та інших водяних мешканців – від маленьких, до майже метрових. Особливо вразили невеликі, але красиві пістряві швидкі створіння, що на фотознімках через напівтемряву ставали схожими на духів, а також напівпрозорі риби, яких можна було помітити, лише коли вони рухалися.

18 Fish

Підводне царство

В самій Умані походили трохи по центру. Відвідали досить немалий книжковий магазин, де, до речі, цілий куточок присвячений місту та його саду. Пройшлися єврейськими кварталами, де, здавалося, потрапили до іншої країни, бо не лише вивіски та різні оголошення були на їхній мові, але й сам вигляд пішоходів та продавців, їх одяг та прикраси вказували на національність. Побачили також могилу цадика Р. Нахмана – місце щорічного багатолюдного паломництва хасидів.

19 Nahman

Могила цадика Р.Нахмана

 

Повечерявши в піцерії поруч з центральним невеликим парком поблизу з пожежною частиною з вежею, спустилися до річки Уманки по широким сходам, у вершині яких здіймається на постаменті постать Тараса Шевченка. Пам’ятник великому Кобзарю став останньою пам’яткою, яких так багато побачили ми в Умані та «Софіївці».

20 Shevch

Пам’ятник Т.Шевченку

 

Ще раз повторили сьогоднішню прогулянку вже в поїзді, коли переглядали фотографії на екрані фотоапарату. У «Софіївці» все незвичне, все вражає, певно саме цим можна пояснити таку величезну масу знімків. Певно це таке місце, куди потрапивши одного разу, хочеться повернутися знову…

Київ,
10, 14 вересня 2008 року.

попереднє < все > фото

Advertisements

One thought on “Прогулянка Софіївкою (закінчення)

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s