Чатирдаг-Демерджі

всі дописи > наступний

За три тижні існування блогу виклав вже декілька розповідей про цьогорічні мандрівки. Але всі вони виявилися або не довгими, або не достатньо екстремальними. Тому, думаю, саме настав час розповісти про щось значніше – про тижневий гірський похід, в якому брав участь під час травневих вихідних. У цій розповіді знайшли своє місце різноманітні атрибути дикої природи – дрімучі ліси, високі гори, дивоивжних форм скелі, глибокі таємничі печери, стрімкі гірські річки, шумні водоспади і лагідне море на прощання…

Цьогорічні травневі канікули проминули у товаристві шатро-гори та коваля – саме такий переклад мають дивні назви у заголовку. Про їх походження, про ті чисельні дивовижні скарби, що мають вони у своїх володіннях, а також про нашу мандрівку у цьому краю Кримських гір піде мова у моїй розповіді.

Перш, ніж розпочати екскурсію, поглянемо на карту, де червоною ниткою простягається маршрут походу і коротко пройдемося по ньому.

Маршрут травневого кримського походу

 

Пішохідна частина розпочинається на зупинці “Ізобільне” гірської тролейбусної траси Сімферополь-Алушта. Далі шлях перетинає селище Ізобільне та підіймається з півдня на хребет Чатир-Даг. Після підкорення п’ятої за висотою на півострові вершини маршрут спускається на плато і перетинає його повністю з півдня на південь, проходячи через одну з найпечерніших місцевостей кримського півострова. Після короткого повернення до цивілізації у вигляді села Перевального знову підіймаємося в гори, цього разу на схід від долини річки Ангари – тезки найвідомішого кримського перевалу. Перетнувши Тирке-яйлу та Демерджі-яйлу опиняємося в одому з найчарівніших куточків гірського Криму, де скупчилися в одному місці такі пам’ятки природи, як скеля Катерина ІІ, долина привидів, місця зйомок “Кавказької полонянки” та водоспад Джурла. Останній етап походу – спуск до моря і прогулянка понад ним. Спускаємося вздовж наводнених водоспадами річок Джурла, Алака та Сотера, що насправді є трьома прив’язаними до місцевості назвами однієї і тієї ж річки. Останні кілометри до Алушти долаємо по шурхотливій гальці понад самим морем.

Отож, запрошую на уявну екскурсію всіх тих, кому це цікаво, хто там бував або планує побувати. Переконаний, Вас не лишать байдужими ці прекрасні місця нашої України!

всі дописи > наступний