Чатирдаг-Демерджі 1: У гори на тролейбусі

попередній < всі дописи > наступний

У давнину казали: «всі дороги ведуть в Рим». А як щодо тих, які ведуть в Крим? Без сумніву, переважна більшість доріг до чудових куточків кримської землі починаються саме з Сімферополя. Сюди можна приїхати поїздом, автобусом чи власним транспортним засобом, прилетіти літаком або дійти пішки.

Але, на мою думку, найпопулярнішим є саме залізничний транспорт, тому першим, що бачить мандрівник, ступивши на тверду землю після ночі, проведеної на колесах є надзвичайно красивий ансамбль сімферопольського вокзалу. Він настільки вражає своєю красою, що ніякого іншого спогаду про місто і не лишається зовсім. Та мало хто знає, що за кожним, хто виходить на привокзальну площу, щоб зловити переповнену маршрутку або бути зловленим наполегливими маршрутчиками, невпинно слідкує невсипуще око Ілліча – он він на фото, сидить споглядає вежу з годинником!

На вокзальній площі

 

Сімферополь відносно молоде місто і порівняно з іншими куточками Криму, переповненими різними цікавими об’єктами виглядає блідо і невиразно. Можливо саме тому більшість гостей півострова, тільки-но прибувши до столиці автономної республіки, поспішають швидше покинути її межі. Але, насправді, якщо з якоїсь причини Вам доведеться затриматися тут на деякий час, Ви зможете наповнити його з користю для духовних потреб, відвідавши вистави Українського музично-драматичного, Російського академічного драматичного або Кримсько-татарського музично-драматичного театру, чи надавши перевагу концертному залу музичного училища або захоплюючим програмам Сімферопольського цирку – найкращого на півострові.

Для тих же, хто не включав Сімферопольські красоти у свій план відпочинку, поруч з залізничним вокзалом розташувалася тролейбусна та автостанція, крім того вокзальна площа переповнена приватними перевізниками, тому вибирати є з чого. Та ми вирішили скористатися, хоч і не найшвидшим, проте найцікавішим видом транспорту – гірським тролейбусом.

Гірський тролейбус

 

Кримський тролейбус – унікальна система міжміського тролейбусного сполучення, що зв’язує Сімферополь з курортами Південного берега Криму, у тому числі з містами Алушта та Ялта. Маючи у довжину 86 кілометрів, вона є найдовшою тролейбусною лінією у Європі. У 1959 перші тролейбуси розпочали курсувати між Сімферополем та Алуштою, а за два роки трасу продовжили до Ялти. На шляху з Сімферополя до Алушти дорога досягає своєї найвищої точки – Ангарського перевалу з висотою 752 метри над рівнем моря. Більшу частину тролейбусного парку складають машини Шкода. До того ж, чимало збереглося з шістдесятих років моделей Шкода-9Тр, що свого часу були наймасовішими у колишньому СРСР, де їх налічувалося понад п’ять тисяч одиниць.
Власне, в Україні вже мало де лишилися на ходу подібні (у Києві цю модель зняли ще у 1996 році), тому вони асоціюються в мене саме з гірською тролейбусною трасою Сімферополь-Алушта-Ялта.
Не зважаючи на досить малу вартість квитка (дешевше, ніж автобусом), тролейбуси ходять регулярно і за встановленим розкладом, тому ми не довго чекали. Зайняли сидячі місця у хвості тролейбуса і завалили там наші рюкзаки. Спершу їхали містом, зупинялися на світлофорах, крутилися на вузьких вуличках. Згодом вийшли на трасу і краєвиди за вікном стали змінюватися швидше. Проминули немалий університетський ботанічний сад, потім ліворуч неодноразово з’являлися затоки Сімферопольського водосховища, а одразу після виїзду з-за межі міста дорога спустилася до самого берега і його стало видно у всій своїй широкій красі. Потім неперервним ланцюжком потягнулися села: Лозове, Андрусеве, Піонерське, Добре, Зарічне, Перевальне. Траса тут рівна і зовсім не схожа на гірську. Проте, силуети гір, що своїми синіми хребтами ніби лещатами почали обступати здалеку з усіх боків, обіцяли скору зустріч.

І вона сталася одразу ж після Перевального. Раптом зник широкий краєвид, а стрімкі схили, вкриті яскраво-зеленим лісом, підійшли впритул до дороги. Кут підйому одразу став відчутнішим, а рівні ділянки шляху лишилися десь позаду, поступившись місцем постійним поворотам ліворуч і праворуч. Лише інколи, коли долина Ангари (саме вздовж цієї річки тролейбус підіймався вгору) ставала трохи ширшою, з вікон понад кронами дерев вдавалося роздивитися грізні скелі височезних гір, закутих у білі клапті холодних хмар.

За цими роздивляннями якось непомітно піднялися до відмітки 752 метри. Ангарський перевал став переломною точкою на шляху, після якої тролейбус помчав вниз у сторону моря. І одразу ж змінилися краєвиди. На зміну вузькій долині прийшли широкі схили. Місцями вони були настільки крутими, що траса робила величезні серпантинні петлі, які можна помітити навіть на карті. Разом з тим, ця ділянка виявилася набагато цікавішою за попередню. На жаль, не можу навести фото, бо вид на гори майже постійно закривало густе пасмо хмар, тому мальовничі обриси гір, ніби з помахом чарівної палички, раптово з’являлися і так же раптово зникали у млі, але від цієї раптовості краєвиди здавалися ще більш захоплюючими і яскравими.

В далині на сході постала кам’яна стіна Демерджі з долиною привидів, на якій, проте, звідси важко було роздивитися яких-небудь істот окрім, звичайно, виразного профілю Катерини ІІ, якій зобов’язана своїй назві най південніша скеля Демерджі-Яйли. Адже й справді, навіть швидкого погляду досить, щоб на силуеті похилого схилу роздивитися погруддя імператриці, яка з понад кілометрової висоти дивиться на Алушту та навколишні землі.

Десь далеко на заході, ховаючись у густі хмари, розгорнулися відроги Бабуган-Яйли, помешкання чотирьох з п’яти півтора кілометрових вершин півострова на чолі з Роман-Кошем. А п’ята вершина оселилася окремо, на хребті Чатир-Даг, грізні обриси якого постали дещо північніше.
А на півдні, на березі Чорного моря, що простягнулося своєю спокійною гладінню до самого горизонту, який з висоти нашої дороги здавався неймовірно далеким, засмагала на сонці білосніжна Алушта. Але ми до неї не доїхали. Діставшись до зупинки «Ізобільне», що на кілька кілометрів вище від північних країв міста, вийшли з тролейбуса, щоб розпочати пішохідну ділянку маршруту.

попередній < всі дописи > наступний