День перший: Феодосія і Судак

всі дні > наступний день

Цього я разу вирішив викласти свою першу розповідь про туристичний похід нашої групи, написаної всього через кілька днів після повернення з першої тривалої мандрівки у серпні 2004 року. Тоді ми пройшли маршрут від Судака до Алушти – дещо берегом, а дещо горами. Також побували у Феодосії. Серед цікавих об’єктів, які згадуються у розповіді – картинна галерея Айвазовського, музей творчості Гріна, Судакська фортеця, гора Сокіл, Голіцинська стежка, грот Шаляпіна, гора Хоба-Кая, мис Капчик, гора Караул-Оба, мис Ай-Фока, водоспад Джур-Джур, гора Шан-Кая, водоспад Джурла, гора Південна Демерджі, скеля Катерина ІІ, долина привидів, укріплення Фуна, а також чимало інших не відомих, але не менш красивих місць.

Спогади про похід у Кримські гори 14-21.08.04

День перший

Феодосія і Судак

  Велике червоне сонце неквапливо підіймалося з-за горизонту, коли поїзд віз нас безкраїми кримськими степами, долаючи останній відрізок шляху. Ми – це група з п’яти осіб: Андрій, Дмитро, Ірина, Сашко та я – Віктор. Вирішили побачити і відчути гори і море, зібрали необхідні речі і тепер їдемо поїздом Київ-Феодосія до кінцевої зупинки.

О сьомій ранку ступили на кримську землю. Одразу ж здали на зберігання свої рюкзаки, залишивши лише сніданок і необхідні речі. Перейшовши колії, опинилися на березі моря. Не зважаючи на ранній час, тут вже розмістилося чимало відпочиваючих. Поснідали хлібом з ковбасою і овочами. За стіл нам правив хвилеріз. Зробили перші фото на морі.

Після цього пішли на найближчу автостанцію, але виявилося, що міжміські автобуси на неї не заходять. Ми ж мали намір після прогулянки Феодосією поїхати до Судака. Хоч квитків і не роздобули, зате відвідали симпатичну церкву біля автостанції.

01-ajva

Ми біля картинної галереї Айвазовського

Поверталися назад гарними вуличками. Побували в картинній галереї. Вона складається з трьох частин і ми потрапили саме в третю, де, на жаль, не було найкращих полотен Айвазовського. Тому після цього я з Ірою та Андрієм продовжив ознайомлюватися з творчістю цього художника, а хлопці тим часом побували в музеї Гріна, що розташований поруч. На завершення ми сфотографувалися біля пам’ятника Айвазовському і пішли на вокзал.

Перед нами постала дилема: як доїхати до Судака? Від таксі відмовилися через велику ціну. Товктися у міському транспорті теж не кортіло. Тому, забравши рюкзаки з камери зберігання. Ми попросилися на поїзд підвезти нас до наступної станції, де міститься феодосійський автовокзал. За збігом обставин нас перевіз поїзд Феодосія-Київ.

Невелике приміщення автовокзалу було повністю забите людьми. Хвіст черги не вліз і закінчувався надворі. Як виявилося, добова черга коротша. Тому вже за півгодини ми мали п’ять квитків на 13.30 до Судака. Так як чекати довелося ще півтора години, пообідати вирішили неподалік автовокзалу. Іра, Саша і Діма пішли на базар по овочі. Андрій заряджав свій мобільний телефон, а я сидів біля рюкзаків. Потім розмістилися під деревцем і поїли. Обіднє меню повторило вранішнє.

Автобус прибув вчасно і ми одразу зайшли всередину. Рюкзаки склали біля задніх дверей.

У дорозі перебували дві години. Цікаво було спостерігати за заміною рельєфу. Спершу навколо розстелилися величезні лисі пагорби. Потім вони повищали, а їх схили стали більш стрімкими. Згодом з’явилися виступи скель і лісові насадження. Другу половину шляху ми рухалися серпантином – спершу вгору, а потім донизу. Андрій всю поїздку продрімав, а Іра з Дімою постійно щось обговорювали.

О пів на четверту ми покинули судакську автостанцію і рушили по дорозі у бік моря. З цього почався наш пішохідний похід. Дорогою зайшли до винного магазину, де придбали собі пляшечку червоного десертного вина на вечерю. Подолавши 5 кілометрів шляху, ми опинилися під фортецею. Спершу хотіли розділитися на дві групи – поки одні відпочивають з речами на морі, інші прогулюються фортецею, а потім навпаки. Але виявилося, що на пляжі немає де яблуку впасти. Коли ми прийшли під ворота фортеці, то дізналися, що вхідний квиток коштує 25 гривень, так як цими днями на території музею проводилася масова культурно-розважальна програма. Отак ми і в морі не скупалися і в замку не походили.

02-fort

Варта на вході до Судакської фортеці

Сонце вже хилилося до горизонту, тому, не гаючи часу, ми пішли дорогою на Новий Світ. При виході з міста у людей набрали води на вечерю. Піднявшись над Судаком, зробили кілька фото у променях жовтого сонця.

Пройшовши ще 5 кілометрів, почали спускатися з траси до моря. За 200 метрів від води знайшли вільну рівну галявину і там зупинилися. Я, Саша і Андрій почали займатися роботою, а Діма з Ірою тим часом пішли до моря. Андрій розкопав місце для вогнища, розпалив вогонь і потім доглядав за ним. Над вогнем поставили триногу, на яку підвісили казан з водою. Саша займався з хмизом, я – ставив палатку. Іра з Дімою повернулися, коли вода доходила до стану кипіння, продукти лежали готові. Ми залишили їх удвох готувати вечерю, а самі спустилися до моря.

03-bereg

Побережжя навколо Судака

Берег між Судаком і Новим Світом складається з чисельних затишних бухточок, кожна з яких по своєму особлива. Деякі повністю завалені кам’яними брилами, інші мають невеликі пляжі з гальки. Місцями посеред води височіють величезні уламки. В одній з таких бухточок ми зайшли у воду. Від величезної брили у воді утворювалися хвилі, які змушували міцніше триматися на ногах. Дно було не дуже приємним, бо складалося з великої гальки і каміння, порослого водоростями.

Коли повернулися з купання, починало темніти. Пшоняна каша з картоплею, ковбасою та салом вже стояла готова, на вогнищі грілася вода на чай. Розстелили скатертину і кілька килимків для сидіння. До каші порізали огірки та помідори. Смакували червоне вино. На завершення пили зелений чай, заїдаючи печивом.

Поївши, лежали, говорили, дивилися на зоряне небо. Несподіваний голос згори (з боку траси) попросив нас загасити вогонь, адже ми знаходимося у природному заказнику.

Через деякий час перенесли всі речі до палатки і почали готуватися до сну. Ввечері було ще тепло, тому в спальники, здається, ніхто не залазив. Перша ніч почалася доволі бурхливо, розмови були переповнені враженнями, але з часом всі затихли і палатка занурилася у сон.

всі дні > наступний день

Advertisements

One thought on “День перший: Феодосія і Судак

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s