Чорногора (фото)

 

Після сходження на Піп Іван і огляду руїн обсерваторії пішли далі Чорногірським хребтом. У подарунок за підкорення першого двохтисячника хмари розійшлися і ми цілу годину могли роздивлятися краєвиди. Але потім (після взята вершини Менчул) почалася така непогода, що на ночівлю до озера Несамовитого ми сім кілометрів місили розквашену землю під колючими стрілами вітру-дощу при кількаметровій видимості навкруг. Чи варто казати, що вираз “мокрий як хлющ” це було про нас, бо ніде не лишилося жодного сухого клаптика; неначе ми йшли не по землі, а десь під водою. Проте наступний день видався погожим повністю, тож ранкові Чорногірські види компенсували всі вчорашні незгоди. Про це і фотоальбоми

 До речі, от знайшов ще одну розповідь про подібний маршрут – від Дземброні через Піп Іван і озеро Несамовите – “Похід у Карпати, “Вершини України”” (matery-ua.blogspot.com). А у спогадах ” Чорногора у два дні ” (zaxid.net) маршрут розглядаєтся з діаметрально протилежної точки зору. Щодо прогулянки власне до озера Несамовитого з погляду натураліста цікаво почитати ” Чорногірські спогади з присмаком хаменерію ” (naturalist.if.ua).

Продовження тут