Фотоподорож продовжується. Після ночівлі у Лісовій глушині, попрямували далі на південь. Ранок видався хмарним і з дощиком. Якщо додати до цього густий ліс навколо, то кращих умов для того, щоб заблукати, годі й придумати. Але нам вдалося успішно досягнути Кизилташського монастиря.
На території монастриря роздивилися стару і нову церкву, а також підіймалися до святого джерела у гроті над територією. Обходячи долину також надивилися на надсекретний колись військовий обєкт, де за радянських часів зберігали ядерну зброю. Тепер її там немає, але військова частина лишилася.
Після проходження села Червонокамянка (прямий переклад слова Кизилташ) з закупівлею потрібних продуктів у магазині, знову полізли в ліс. Перетнувши трасу Судак-Феодосія попрямували попід північним краєм хребта Ечкі-Даг, в кінці якого стали на чергову стоянку. Вид звідси відкривався просто чудовий – як на море, так і на химерні профілі Карадагських скель.
Другий день походу приніс і нові фотоальбоми. До вашої уваги “Ранок у тумані“, “Кизилташський монастир“, “Краснокамянка” і “Ечкі-Даг“. Ось деякі зі світлин.

Край прірви, прихований хмарою

Нова церква Кизилташського монастиря

Вид на село. У глибині – масив хаток під червоною черепицею

Сліди радянського минулого на центральній вулиці селища

Ранок на Ечкі-Дагу. З висоти видно, як народжуються хмари
2 thoughts on “Кизилташ (фото)”