Цей рік наша сім’я мандрівників підкорила не кількістю подорожей, а їх якістю. Нестор підріс і ми вже могли їздити на більш тривалий час, урізноманітнили види відпочинку і вперше всі разом мали справжні туристичні походи за кордоном.
Туристичний сезон ми відкрили у лютому з поїздки на гірськолижний відпочинок. За 4 дні у самому кінці зими нам вдалося не лише покататися на спусках комплексу “Захар Беркут”, але й помандрувати по Славському та Мукачевому. Під час цієї поїздки Нестор особисто познайомився з гірськими лижами, а також вперше в житті побував у справжньому середньовічному замку.
2015 рік приніс нам першу велосипедну поїздку у складі чималої групи інших велосипедистів. 4-5 травня ми взяли участь у мандрівці до парку “Київська Русь” у селі Копачах на південь від Києва. Принагідно побачили Змієві вали, побували Копачівському краєзнавчому музеї, чимало експонатів якого присвячено трипільській культурі, та відвідали приватний музей національного одягу в Креничах.
Кульмінацією велосипедного життя року для нашої сім’ї став 6-денний переїзд від Києва до Сум 17-22 травня. Майже 500-кілометровий маршрут проліг повз такі визначні міста, як Козелець, Чернігів, Мена і Сосниця на Чернігівщині та Кролевець, Глухів, Путивль, Ворожба і Білопілля на Сумщині. Мандрівку ми зробили практично повністю автономною – мали з собою намет та інше необхідне спорядження для подорожі та стоянок. По селах лише докуповували свіжу їжу та набирали воду.
Остання велосипедна мандрівка припала на пік бабиного літа. 4-5 жовтня ми втрьох мали похід вихідного дня на Переяслав-Хмельницький. Точніше, більшість часу в містечку ми провели у його музеї під відкритим небом, де в старовинних спорудах примостилося ще з півтора десятки інших музеїв, переважно присвячених традиційній культурі, але й не лише їй (в музеї космосу ми бачили справжній місяцехід і макет космодрому з ракетою).
Найбільш незвичною поїздкою 2015 року стало відвідання Грузії на запрошення мого доброго знайомого і найактивнішого співучасника походів у досімейний період Андрія Хрипка. За десять днів у кінці літа ми детально роздивилися найбільші міста країни Батумі та Кутаїсі, погуляли у парку Боржомі з чисельними мінеральними джерелами та природнім термобасейном, спустилися у Кавказькі печери Прометея та Сатаплія, відчули силу найгарнішого водоспаду Аджарії Махунсеті та міцність середньовічного мосту Тамари біля нього, магнітилися піском Уреків, прогулювалися вуличками стародавнього печернього міста Уплісцихі, відвідали залишки середньовічних фортець Гоніо та Горі, а також досі існуючий музей Сталіна на його батьківщині. Для підсилення вражень (зокрема для Нестора), спробували катання на різних місцевих забавках: канатні дороги, колесо огляду, парний велосипед, морський катер, вузькоколійка і тамтешній “Інтресіті”.
Про мандрівки попередніх років читайте тут.
Мандрівник і його мандрівки 