Мандрівки 2017

Півроку тому (в останній день травня, оскільки 31 листопада не існує) наша туристична сім’я поповнилася ще одним перспективним мандрівником. Звісно, народження дитини – вельми відповідальна справа, тому 2017 року ми відмовилися від далеких поїздок та велосипедних мандрів, натомість згадавши старі добрі одноденні походи вихідного дня.

Перший припав на новорічну ніч. Як то співають, “у лісі-лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялиночка…”, а ми її знайшли і прикрасили кольоровими гірляндами. Вперше в житті я, Оленка і Нестор зустрічали Новий Рік просто на лоні дикої природи. Точніше, посеред засніженого лісу на північний схід від станції метро “Лісова”. До речі, в кожен бік ми подолали 4 кілометри шляху, крім того, Нестор користувався самокатом (а на зворотньому шляху куняв у мене на руках).

До того ж самого лісу ми повернулися 2 квітня. І, ясна річ, вже не посеред ночі. Наш майже 10-кілометровий маршрут містив знайомство з промзоною на південь від станції метро “Лісова”. А вже в самому лісі ми зварили справжньої похідної каші та чаю. Щоправда, вогнища не палили, але, на відміну від новорічної акції, коли сірники не горіли через холод і вогкість, тепер ми просто задіяли газовий пальник, якому, нарешті, вдалося відійти у кращий зі світів після 10 років служби. Між іншим, цього разу брали велосипед, але виключно, як візочок для Нестора та рюкзака – щоб не нести на плечах. А ще я на ньому сфотографувався для флешмобу “30 днів на велосипеді“.

5 серпня ми вирушили в найдовший цьогорічний похід – аж 12 кілометрів. Мандрували в околицях міста Суми – на північний схід вздовж річки Псел. І, що головне, вперше з нами ходила ОЛЕКСАНДРИНА, якій на той час виповнилося 66 днів. У найвіддаленішій точці ми зробили обідню перерву, де, вперше в цьому році, палили справжню туристичну ватру, на якій зготували духмяного чаю. А найбільшим випробуванням для нас стала навіть не сама дистанція, а полчища кусючих комарів, пекучої жаливи та повалених дерев.

30 вересня дух мандрів закинув нас в околиці Олександрії. Щоправда, цього разу замість Оленки з Олександриною нас супроводжували мої батьки, які познайомили нас з місцями, в які самі полюбляють подорожувати, адже вони мешкають у самому місті. 7.5-кілометрову дистанцію ми подолали бадьоро, хоч і трохи поблукали між колишніх кар’єрів та відвалів, де від індустріального минулого лишилася тільки одна асфальтівка. Насипи поросли лісом, провалля перетворилися на озера, тож ми мали змогу побачити нехарактерні для степової рівнини фрагменти гірських пейзажів.

Закордонних подорожей у 2017 ми не мали, зате познайомилися з чудовим містом Хмельницький, який відвідали на запрошення Оленчиної подруги Наталки Албайрак.

Ще кілька слів про велосипед. Хоча цього року ми не мали велосипедних подорожей, я активно користувався ним для поїздок на роботу, в гості та у справах, накрутивши за сезон 3376 кілометрів. Двічі за намовлянням Нестора їздили у сусідні Бровари, де хлопчик розважався у “Терміналі”. А ще я практикувався у відео-зйомці з екшн-камери, отримавши 28 сюжетів зі значної частини столичних вулиць. Вигадувати, куди поїхати, не складало труднощів – я просто їздив у справах, часом трохи відхиляючись від звичного маршруту, і отримував цілу мережу окремих шляхів, ниточки яких сполучали, загалом, чотири точки – наше помешкання у Соцмісті, Інститут Кібернетики на Теремках, мою роботу на Шулявці, та помешкання сестри на Воскресенці.

І на останок про те, що читали найбільше. Всі рейтинги побила замітка, яка, як це не дивно, єдина не мала стосунок до моїх мандрівок (тому я її не вніс до загального рейтингу):

0. “Українська година” – огляд 60 місць, де б хотілося побувати (582 перегляди разом з другою частиною).

А ось ТОП-5 читацьких симпатій (що найбільше читали на блозі у 2017 році):

1. “Перший похід з Олександриною” про пішохідний похід під Сумами з дитиною у віці 66 днів від народження у серпні 2017 року (117 переглядів)
2. “Київський меридіан” про похід на двох з Оленкою у квітні 2009 року (57 переглядів)
3. “13 халеп, або певний спосіб надибати собі пригод” про велосипедну поїздку на південь від Києва у червні 2016 року (52 перегляди)
4. “Оптимізм Борщів, Вертеба і Джурин без зажури” про велосипедну мандрівку Тернопільщиною у серпні 2016 року (50 переглядів)
5. “Гірські таємниці степової Олександрії” про пішохідний похід під Олександрією у вересні 2017 року (48 переглядів)

А також ТОП-10 найбільш читаних розповідей починаючи з 2008 року:

1. “220 velo-wiki” про 200-кілометровий велосипедний марафон у вересні 2014 року (347 переглядів)
2. (був 3) “Північний вояж” про велосипедну поїздку з Києва до Сум у травні 2015 року (300 переглядів)
3. (був 2) “Велосипедом крізь Київ” про велосипедну поїздку через Київ на захід у серпні 2014 року (275 переглядів)
4. “Велопробіг зі швидкістю 1000 літ на добу” про велосипедну поїздку до парку “Київська Русь” у травні 2015 року (246 переглядів)
5. (був 6) “Оптимізм Борщів, Вертеба і Джурин без зажури” про велосипедну мандрівку Тернопільщиною у серпні 2016 року (133 перегляди)
6. (був 5) “Степова Прага” про велосипеднку поїздку Кропивниччиною у вересні 2013 року (128 переглядів)
7. (новий)“Перший похід з Олександриною“ про пішохідний похід під Сумами з дитиною у віці 66 днів від народження у серпні 2017 року (117 переглядів)
8. “Замками Західної України” про екскурсії 2008-2009 років (106 переглядів)
9. “Таловини часу” про гірськолижний відпочинок і екскурсії Карпатськими містечками у лютому 2015 року (100 переглядів)
10. (був>10) “13 халеп, або певний спосіб надибати собі пригод” про велосипедну поїздку на південь від Києва у червні 2016 року (95 переглядів)

Минулорічну статистику можна побачити тут.