Дві сім’ї та екстремальний велотуризм по-сумськи 3

Після кількох спроб поїхати ми повели велосипеди пішки. Те, що проповзло цією дорогою до нас, перетворило її майже на розорану ріллю, де розігнатися вище швидкості пішохода здавалося таким же недосяжним, як перелетіти на велосипеді до наступного узлісся.

Найгірше було Олені, бо їй потрібно було вибирати шлях одразу для трьох колій, а не однієї, як іншим велосипедам. Велотрейлер підкидало на грудках, наче на божевільних пружинах, і ми пересадили Олександрину на велокрісло за її мамою.

17 road

Заквітчані пейзажі настільки приємні оку, наскільки ґрунтівка ворожа до велосипедних коліс

Але були й свої радощі! У хвилини перепочинку зір тішило різнобарв’я не зачеплених сільським господарством луків. Стільки жовтеньких, біленьких, бузкових, блакитних та рожевих квіточок мені ще ніколи не доводилося бачити в одному місці. А над цією красою літали птахи. Кілька разів бачили і якихось хижих, які своїм гострим оком пильнували, де між трав пробіжить необачна миша.

Якісь нещасні два кілометри полігоном наша пішо-велосипедна команда долала цілу годину. На щастя, ми так і не наткнулися на жоден з танків. Або вони злякалися нас і поховалися між кущів. Зате дітям були в радість якісь обстріляні плити, поставлені сторчма край дороги. Попри те, що позаду лишався день, сповнений чималих випробовувань, у малих непосид знайшлися сили, щоб залізти і дослідити незвичний дитячий майданчик.

18 sign

Походження отворів у плитах не викликає сумнівів – стріляли!

Щойно дорога пірнула до лісу, її гусеничне минуле зникло і ми полегшено зітхнули – можна знову їхати. Сонце хилилося до обрію, до фінішу лишалися якісь чотири кілометри, але розслаблятися було ще зарано. Ґрунтівка на хвильку вибігла на якусь невелику галявину, потім остаточно занурилася у ліс і розчепірилася на кілька відгалужень.

Вибрати невірне, а потім повертатися – це згаяти годину. А перед настанням сутінок у лісових нетрях час – на вагу золота. Обидві карти (паперова та супутникова) демонстративно ігнорували наявність будь-яких розвилок. Довелося вперше від початку мандрівки скористатися старим добрим винаходом китайських мандрівників – компасом.

19 fall

Останній підступ розораної доріжки – Марічка впала майже перед самим в’їздом до лісу

Я лишив друзів почекати і пробігся доріжкою, яка мені здавалася найбільш близькою до потрібного напрямку. Повернувся за хвилину іншою – виявилося, що два відгалуження зливаються в одне. Але більш приємною новиною було те, що воно вело у потрібному напрямку – на відміну від того, по якому ми збиралися вирушити спершу. Те завертало північніше і чомусь вело на спуск, коли за картою ми мали набрати ще трохи висоти.

Що тут сказати? Ми народилися у сорочках. Обрана дорога згодом ще кілька разів плодила відгалуження, але вони зазвичай були тільки об’їздами багаторічних баюр або повалених дерев, тому менш, ніж за годину, ми вже опинилися на території Кияниці.

20 water

Зупиняємося на черговій розвилці, щоб подивитися, де калюжі менші

Щоправда, ми мали потрапити до села однією з головних доріг, але трохи поспішили з поворотом і проїхалися паралельною, що лише ковзнула повз кількох крайніх хат. Лісові лабети не поспішали відпускати нас. І навіть руїни цегельного заводу, від якого лишилися труба, водонапірна вежа та фрагмент бетонної дороги, приховали від нас зарості молодих дерев.

Тож ми якось несподівано для самих себе вискочили на міжнародну Курську трасу, за якою виднілося плесо ставка, де ми мали стати на ночівлю. Між іншим, це перший ставок на річці Олешня, яку ми сьогодні вже перетинали, коли прощалися з селом Піщаним.

21 children

Діти принишкли, зачаровані красою ставу

Побережжя праворуч від нас належало селу. Там же містився і парк з палацом, заради якого ми стерпіли всі сьогоднішні пригоди. Але йти на екскурсію вже не було сил, тому лишили зустріч з пам’яткою на завтра. Ми ж собі подалися на берег з лівого боку, який обрамляв тільки ліс.

А, ні! Не тільки. На вузькій смужці між озером та лісом ми надибали чимало компаній, що приїхали відпочити на природі. Скажіть, що за парадокс: весь день тинятися відлюдними закапелками, щоби мати проблему з перенаселенням на місці табору.

22 tubes

З місця табору труба колишнього заводу здається удвічі вищою – через своє відображення

То ми вже махнули рукою на усамітнення на лоні природи і отаборилися у більш-менш вільному місці поруч з якимось дідусем, що приїхав “Москвичем” порибалити. Я не знаю, які мав плани старий на вечір. Може він і не збирався тут лишатися на ніч, а може наші діти розлякали йому всю рибу, та він тихенько поїхав геть ще до настання темряви.

Ми тим часом поставили намети, а потім, поки дружини розбирали речі, я з Сашком взяв порожні пляшки та поїхав до села по воду. Заодно з’ясували шокуючу новину: в Кияниці нема жодної криниці! Зате є продуктовий магазин біля автобусної зупинки, де нам люб’язно продали дві 5-літрові пляшки питної води. Одну ми використали на вечерю, а другу – на сніданок.

23 camp

Трапеза у таборі; праворуч внизу готується чай

Для приготування їжі розвели багаття на місці, що вже було випалене нашими попередниками. З хмизом проблем не було абсолютно ніяких – у його доставці взяли участь усі, окрім, хіба, однорічної Олександрини. Обіцяні синоптиками дощі так і не знайшли дороги до Сумщини, тож дрова горіли добре і ми отримали відмінну кашу та чай, доповнені овочами, нарізкою та смаколиками.

Ми не мали з собою триноги, а земля біля озера була занадто твердою для того, щоб в неї ввігнати рукотворні рогатки, тому казанок ставили просто на дві товсті дровеняки. За стіл нам правив один з килимків, а на двох інших ми сиділи навколо нього. Щодо самої ночівлі, то в кожної сім’ї був окремий намет. У нашому ще був великий тамбур, де помістилися обидва велосипеди з причепами. А наші колеги зв’язали велосипеди і поклали просто за своїм наметом.

24 water

Ранкові водні процедури

Турботливих батьків ще може схвилювати питання: як воно – ночувати з однорічною дитиною в кількох метрах від водойми? Насправді, ніхто з нас не замерз і не застудився. У Нестора був окремий спальник, а я з Оленою зіщибнув наші два, отримавши тримісний варіант, де центральне місце належало наймолодшій учасниці.

Ранок видався не менш лагідним, аніж вечір. Палац привабливо кидав своє відображення з протилежного боку ставка, запрошуючи до знайомства. Та ми особливо і не барилися, хоч тепле сонечко і діяло розморююче. Сніданок зготувався, ще швидше, ніж вечеря, бо вчорашній жар від вогнища був таким, що мені достатньо було покласти клаптик паперу і дмухнути, як затанцювали язички полум’я.

25 soup

Скоро це перетвориться на наш сніданок

Раціон сніданку ми мали такий же, що й вечері, хіба що замість каші зготували свіжий суп. До того часу, як вирушили в дорогу, використали усі 10 літрів купованої води. І це при тому, що для умивання та миття посуду користувалися ресурсом ставка.

Та перш, ніж здійснити довгоочікуване знайомство з палацом Ліщинських, сталася з нами ще одна пригода. Ми саме закінчували збори: вже були складені намети і більшість речей, велосипеди стояли, нав’ючені велорюкзаками, а дітки гралися з Олександриною. І тут під’їхала “Таврія” з подружжям похилого віку. Старенькі привіталися з нами і дідусь пішов плавати.

26 rest

Солодке життя – це гойдатися в гамаку і дивитися на озеро та палац (між дерев ліворуч)

Несподівано жіночка закричала про допомогу. Ми метнулися до неї і побачили її чоловіка, який лежав у воді в метрі від берега, але чомусь не міг підвестися і вже починав захлинатися.

продовження

 

Advertisements

One thought on “Дві сім’ї та екстремальний велотуризм по-сумськи 3

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.