Прогулянка передріздвяним Харковом

У різдвяно-новорічні дні так хочеться згадати безтурботне дитинство і відновити те відчуття очікування дива! А зробити це легше, коли бачиш поруч обличчя своїх батьків. Тож не дивуйтеся, що на зимові “канікули” ми відвідали і моїх, і дружининих рідних. А між цими хвилюючими зустрічами, розділеними сотнями кілометрів, мали пересадку з одного потяга на інший у Харкові (4 січня 2018 року).
Провести 4 години в 5-й столиці і змарнувати їх у залі очікування? Це безумовно не про нас! Та й не познайомити дітей з містом ми просто не могли. Тому ми здали наші громіздкі наплічники у камеру схову і, проїхавши потягом метро два перегони, вийшли під Харківське небо у самому центрі. Авжеж, вокзал зроблений так зручно, що нам не довелося довго блукати: спустилися з перону в перехід, ним дійшли до камери схову, а за нею майже одразу надибали вхід до метро – і це все, не виходячи на поверхню!
Але перше враження виникло ще раніше. Погляньте, це електропоїзди ЕР9 з характерними напівкруглими кабінами, дизайн яких придумали ще в 50-х. У Києві таких уже давно немає (їх замінили ЕР9м), а тут вони ще їздять!01 trains
А першим харків’янином, який нас зустрів, щойно ми вийшли зі станції «Майдан Конституції» на однойменний майдан, який таблички на будинках вперто називають «площею» в пам’ять про колишню назву («Площа Радянської України»), став скрипаль на даху. Подейкують, що з ним пов’язана заплутана історія, за якою побачена нами постать – лише копія, а сам оригінал прикрашає дах іншої споруди.
02 violineЯкісь кількасот кроків відокремлюють загадкового скрипаля від іншої любительки висоти – монумента «Україна, що летить». Вибір концепції не випадковий, адже в радянські часи на цьому місці стояв дещо інший пам’ятник, який за громіздкий неоковирний обрис в народі прозвали «П’ятеро [несуть холодильник] з ломбарду» (сам колишні ломбард жовтіє на світлині позаду).
03 UkraineНеважко помітити, що «Україна» й справді своєю легкістю прагне до неба. У цьому з нею можуть позмагатися хіба птахи.
04 birdsДо речі, ломбард сьогодні вже зовсім не фінансова установа. У його приміщенні нині міститься історичний музей. А хід історії яскраво ілюструє контраст між довоєнними танками, що чатують біля входу, та футуристичним скляним кубом, який огорнув частину давньої споруди.
05 historyТут же неподалік можна перевірити температуру повітря за найбільшим в Україні градусником. І одночасно зрозуміти, чому немає снігу.
06 temperatureДалі ми пройшлися до вулиці Пушкінської, де, окрім російського поета, мало не на кожному перехресті встановлено чийсь пам’ятник. Першим нас мав зустріти сам Олександр Пушкін, але його випередив медик Ілля Мечников.
07 MechnykovТож не дивно, що згаданий російський поет дивився на нас дещо ображено і засмучено.
08 PushkinЗате Михайло Коцюбинський мав погляд непроникний, наче він і справді власник якогось банку.
09 KotsiubynskyiПотім прийшла черга привітатися з однією з ключових постатей Української влади в часи, коли Харків був її столицею, Миколою Скрипником.
10 SkrypnykВтомилися від нудного монументалізму? Майдан Архітекторів порятує. Саме тут, можна побачити зразок сучасного оригінального бачення скульптури, особливість якого у тому, що кожен може розгледіти щось своє. Творці гадали, що зображуть щасливих закоханих, але критично налаштованим візитерам ввижаються то «дистрофіки», то сцена з «Бухенвальду».
11 loveІншою цікавинкою майдану стало намисто з «7 чудес Харкова». Щось схоже я бачив у столичному гідропарку в музеї «Київ у мініатюрі», але тут макети захищені скляними куполами, тому їхні білосніжні стіни виглядають, як нові.
12 wondersЩодо справжніх будинків, то на майдані Архітекторів нас вразив вишуканістю палац культури поліції.
13 cultureУ дорадянські часи це був особняк мецената Олексія Алчевського. Погруддя самому промисловцю нині встановлено у сквері неподалік.
14 Alchevskyi

А за ним вже вгадуються обриси наступного об’єкту нашої екскурсії – храм з доволі рідкісною присвятою – жінкам-мироносицям.
15 churchНавпроти самої культової споруди (яка, насправді, є лише сучасною реконструкцією церкви ХVII століття, знищеною в 1930-х роках) ми надибали одне з 7 чудес Харкова – фонтан «Дзеркальний струмінь», який прикрашає місто з 1947 року.
16 fontainНавпроти (по той бік Сумської вулиці) розмістилося велична і розкішна (за радянським уявленнями) споруда Харківського Національного академічного театру опери і балету імені Миколи Лисенка.
17 theatreМи проходимо трохи далі вздовж парку і потрапляємо до найбільш багатолюдного пам’ятника Тарасу Шевченка, композицію якого складають 17 постатей. Звісно, це все не іпостасі відомого поета, і навіть не персонажі його творів (чи Кобзар писав про матросів і шахтарів?), а, я так розумію, люди, натхненні його поезією, на величні вчинки. Ну, або десь так мислили його творці, відкривши своє творіння у далекому 1934 році.
18 ShevchenkoЛюди на монументі розташовані доволі тісно, але для того, щоб залізти і сфотографуватися, місце знайти ще можна.
19 peopleНаступне фото не в тему архітектури, але я просто не міг утриматися, щоб не сфотографувати диво архівації опасистих дядьків до триколісної вантажівки.
20 truckА ось і різдвяні вітрини. Немає снігу, так хоч декорації святкові потішать око.
21 shopДалі ми збиралися ще навідатися до гігантської підкови Держпрому, але годинник показував, що до потяга лишається небагато часу, тож ми рушили назад, принагідно фотографуючи інші цікаві факти. Наприклад, місце падіння ідеального метеорита, який пробив стіну будинку.
22 meteoriteАбо барвистий мурал на чотири поверхи.
23 muralДо кадру потрапила навіть синагога, яка, як виявилося згодом, теж є давньою спорудою та пам’яткою архітектури.
24 synagogueНаша екскурсія закінчилася там, де й почалася, коли ми спустилися до підземки на майдані Конституції. Тож вітання вам від Олександринки та Олени з Нестором (в куточку позаду) з вагончика Харківського метро!
25 Olexandrine

PS. А сніг таки пішов – щойно ми від’їхали від Харкова.

Більше світлин із прогулянки можете знайти у нашому альбомі.

Advertisements

2 thoughts on “Прогулянка передріздвяним Харковом

  1. Читаю Вас і думаю: як би це навчитися собі так мандрувати? Бо я після мандрів пам’ятаю лише окремі захоплюючі картинки і нюанси місцевої кухні, а всю історію – вітром здуває))

    • Світлини допомагають. Після повернення ми щоразу сідаємо разом і переглядаємо світилини, ділимося враженнями. І тоді до кожного зображення додається невидима сторонньому оку емоція або спогад. А потім через роки переглядаєш ці фото і згадуєш. А краєзнавчі дані можна й не запам’ятовувати – гугл потім все підкаже 😉

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.