Загадкова Лебединщина: Сумський епілог

«Сурми України» відлунали попри вибрики негоди. Перші концерти під відкритим небом ми чули ще того ж вечора, як приїхали, але були занадто втомлені, аби йти кудись, окрім ліжка. Проте вже наступного ранку, 28 червня 2019 року, ми вдяглися урочисто й пішли дивитися парад оркестрів на Соборній вулиці в центрі Сум.

Попри сумнівну погоду на день Конституції в центрі Сум велелюдно

Цього року в заходах брали участь духові оркестри з Києва, Одеси, Чернігова, Новомосковська, Хмельницького, Сум і турецького міста Бурси. Особливістю вбрання відрізнялися турки, які вдяглися в національні костюми (дехто включно з мечами і кольчугами). Але інші міста виглядали теж по-особливому.

Кожен оркестр був убраний по-своєму

Після вчорашніх злив на вулиці лишилися калюжі й музиканти крокували просто по них. Сподіваюся, вони не зловили застуди. Дісталося також і глядачам, бо нерішучий дощ то зривався, то знову відступав, змушуючи то діставати парасольки, то прибирати їх.

Нам добре під великою синьою парасолею – не те що оркестрантам

Був у цьому параді для нас і особистий інтерес. Адже у колоні з молодими виконавцями з Сум крокувала наша знайома 9-річна Марічка Лебідь (торік вона з сім’єю брала участь у наших велопокатеньках на Кияницю та Верхню Сироватку), яка виконувала свою партію на саксофоні.

Наймолодшій учасниці параду (в центрі) немає ще й десяти

Квінтесенцією «Сурм України» став концерт на стадіоні «Ювілейний». Але він відбувся аж увечері, до того часу ми намагалися якось тікати від важких хмар, що все не хотіли покидати місто.

Ніби визирнуло сонце, а з-за обрію сунуть нові важкі хмари

Стадіон, що отримав свою назву з нагоди відкриття до 10-ліття Незалежності, мав багато місць і ми вибрали собі до вподоби такі, щоб і під дахом, і щоб перед нами ніхто не сидів, заважаючи дивитися номери.

Глядачів було чимало, але ми знайшли більш-менш вільний куточок

А дивитися справді було на що. Адже «Сурми України» – це не лише музика, це ще й шоу, де учасники, перевдягнені у відповідні костюми, виконують різні постановки, часто дуже видовищні. При цьому не забувають грати на своїх інструментах, часом доволі специфічних.

Турецький оркестр покидає стадіон після завершення свого номера

Окрім турків з їх яскравими червоними костюмами і боями на мечах, мене вразили чернігівці, які мали просто неймовірний та оригінальний номер. А в завершальній частині на полі зібралися всі оркестри і грали разом. При цьому їх підтримали байкери.

Фінальна композиція за участю всіх оркестрів

Коли стихли останні «сурми», завершилося й свято Конституції, а з ним перегорнулася остання сторінка нашої мандрівки, приуроченої цій річниці. Враження останніх днів просто переповнювали нас, і вже за кілька днів здавалися чарівним сном, в який би хотілося повернутися знову. Сподіваюся, наші світлини і ця розповідь не лишили байдужими і вас також. А ще краще, якщо вони надихнули вас на те, щоб і собі податися у мандри такою рідною і загадковою Україною…

Відлунали останні “Сурми України” і оркестри покидають стадіон

Більше світлин і маршрутні треки тут.