Мандрівки 2019 і вибір читачів

Вітаю з Новим Роком! Погода так довго заколисувала осінніми піснями, що аж не повірилося, коли вперше за 365 днів довелося змінити останні цифри дати. Але так уже є, тож тепер треба підбити підсумки цьогорічних мандрівок: наших Україною і ваших (читацьких) сторінками цього блогу. Часом вони збігаються, але інколи прямують зовсім іншими маршрутами, і це дивовижно!

Туристичний 2019 рік наша сім’я розпочала з перевірених у попередні роки велосипедних подорожей (торік ми чимало каталися як в міських околицях, так і мали кілька більш далеких поїздок з іншими велосипедними сім’ями). Для розминки ми взяли одноденну (точніше, денно-нічну, бо повернулися після 2.00) поїздку до парку історичної реконструкції “Київська Русь” 20 квітня. Олександрина вперше провела у “велопотязі” (2.5 велосипеди, трейлер і крісло) 90 км, що для неї було рекордом (хоча вона цьому й опиралася), ми побачили підстоличні села без прикрас, потрапили на кінне шоу посеред деревяної забудови у стилі Х століття, а також трохи поблукали у сутінках і холоді. Але сподобалося! Бо що ж то за мандрівка, коли ніяких пригод?

Ми засвоїли уроки першої поїздки і другу зробили втричі меншою – заледве 29 кілометрів. Цього разу непередбачуваний дух мандрів закинув нас аж на Слобожанщину, трохи північніше від міста Суми. Ми разом з друзями стояли наметовим містечком на узліссі біля озера Торфяного і скористалися одним днем (16 червня), аби відвідати загадковий палац ХІХ століття у селі Рогізному. Чому він загадковий – бо про нього майже не пишуть в Інтернеті, й навіть Вікіпедія не має фото. Ну, а ми тепер маємо, хоча від палацу нас відганяли мало не з собаками. Окрім відвідин історичної пам’ятки ми ще понасолоджувалися польовими слобожанськими пейзажами, перерізаними залісненими заглибинами невеликих річок.

Ми побачили, що Олександрина вже змирилася з долею велосипедної мандрівниці, тому наважилися на чотириденну поїздку (24-27 червня). Після нелегкого відбору (навколо стільки смачного!) ми зупинили вибір на Лебединському районі, який майже не знали, хоча ж він і починається мало не під самими Сумами. 129 кілометрів лісових та польових доріг, 9 сіл, 4 храми та 3 садиби ХІХ століття, озеро з льодовикового періоду і ціле містечко з компактним історичним центром чекали на нас на маршруті. А ще так тішили прохолодою ніжні обійми річки Псел, біля якої ми зупинялися на ночівлю після денної спеки. Словом, ми були вражені тутешньою історією та природою, а місцеві неодноразово дивувалися нашою появою – туристи в цих місцях – та ще рідкість.

А восени ми посвятили Олександрину ще й у гірські туристи. Цього разу для різноманіття обрали формат пішохідного походу, тож дівчинка більшу частину шляху подолала самотужки. Сама лінія маршруту виглядає наче квіточка, пелюстки якої сходяться у селі Новоселиця, в садибі Наталії Стефанівни, яка нас люб’язно запросила в казковий край Закарпаття. За чотири дні (5-8 вересня) ми здолали 50 кілометрів, побувавши і на полонинах, і в смерекових лісах, і на гомінких потоках, і навіть скелю знайшли. А ще затягли дітей на небувалу для них висоту – 1376 метрів (стартували з 656 метрів), загодували їх ягодами і неймовірними краєвидами. Повернулися додому, сповнені Карпатської свіжості та енергії, тож чи варто дивуватися, що враження, які я передав у розповіді про ці незабутні прогулянки, вже за перші три дні здобули більше прочитань, аніж будь-яка інша замітка блогу від 2008 дотепер!

А закривали туристичний сезон ми в степовій Україні. Мій добрий знайомий і незмінний соратник у перших самостійних походах (2004-2009) Андрій Хрипко організував пішохідний похід національним природним парком “Бузький Гард” 12-15 жовтня. Вперше від 2014 року я з Оленою подорожував без дітей (бо було холодно і темп групи з 13 дорослих туристів далекий від дитячого). За час мандрівки ми побували на Протичанській скелі і милувалися порогами від Мигії до, власне, Гарду, а на десерт мали прогулянку трьома карколомними каньйонами й унікальним, як для півдня України, лісом з кількома сотнями кремезних дубів. Мандрівка дуже сподобалася, навіть у вогкі осінні дні після того нас зігрівали теплі спогади 59 кілометрів дружньої команди і казкових краєвидів!

Власне, це 5 наших найбільших мандрівок 2019 року. Але читачі склали свій ТОП-5, де “Київська Русь” та “Бузький Гард” поступилися місцем минулорічній Кияниці та екскурсії містом над колишніми Дніпровими порогами, яку ми дійснили ще 2008 року:

1. “Подорож до справжніх Карпат” про перший для Олександрини пішохідний похід Карпатами у вересні 2019 року (481 перегляд)
2. “Про Дніпро у Дніпрі і не лише” про екскурсією містом Дніпро у серпні 2008 року (104 перегляди).
3. “Дві сім’ї та екстремальний велотуризм по-сумськи” про першу для Олександрини дводенну велосипедну мандрівку Сумщиною у липні 2018 року (56 переглядів)
4. “Мандрівка у мандрівці, або один день із життя велосипедних непосид” про велосипедну мандрівку Сумським районом у червні 2019 року (47 переглядів)
5. “Загадкова Лебединщина” про 4-денну велосипедну мандрівку Лебединським районом Сумської області у червні 2019 року (47 переглядів)

А також ТОП-10 найбільш читаних мандрівок починаючи з 2008 року:

1. (новий)”Подорож до справжніх Карпат” про перший для Олександрини пішохідний похід Карпатами у вересні 2019 року (481 перегляд)
2. “Північний вояж” про велосипедну поїздку з Києва до Сум у травні 2015 року (373 перегляди)
3. (був 1)“220 velo-wiki” про 200-кілометровий велосипедний марафон у вересні 2014 року (353 перегляди)
4. (був 3)“Велосипедом крізь Київ” про велосипедну поїздку через Київ на захід у серпні 2014 року (288 переглядів)
5. (був 4)“Велопробіг зі швидкістю 1000 літ на добу” про велосипедну поїздку до парку “Київська Русь” у травні 2015 року (278 переглядів)
6. (був 5) “Дві сім’ї та екстремальний велотуризм по-сумськи” про першу для Олександрини дводенну велосипедну мандрівку Сумщиною у липні 2018 року (274 перегляди)
7. (був 6) “Оптимізм Борщів, Вертеба і Джурин без зажури” про велосипедну мандрівку Тернопільщиною у серпні 2016 року (232 перегляди)
8. (був 7) “Степова Прага” про велосипедну поїздку Кропивниччиною у вересні 2013 року (205 переглядів)
9. (був 10)”Лубни за три години” про пішохідну екскурсію Лубнами у серпні 2013 року (189 переглядів)
10. (був 8) “Таловини часу” про гірськолижний відпочинок і екскурсії Карпатськими містечками у лютому 2015 року (172 перегляди)

Минулорічну статистику можна побачити тут.