Суми-Кияниця: веломаршрут, світлини та досвід інших мандрівників

27 серпня 2020 року ми мали одноденну 56-кілометрову велосипедну мандрівку з Сум до Кияниці і назад. Частину шляху подолали нашою сімейною четвіркою (я з Оленою та дітьми Нестором і Олександриною), а з Пушкарівки з нами їхало ще троє велосипедистів Пьотр, Дарина і Данило. Маршрут туди пролягав через Хомине, Зелений Гай, Пушкарівку, Битицю і Вакалівщину, а назад – через Вакалівщину, Битицю, Велику Чернеччину і Липняк.

Попри те, що до Кияниці ми їздили велосипедами вже тричі (звіти весни та осені 2011, літа 2018 роу), цього разу ми побачили чимало нового для себе: полазили по пагорбах Зеленогайського городища (ІХ-ХІІІ ст.), побачили пам’ятник і перебудований з церкви клуб у Пушкарівці, поглянули на пагорби Битицького городища (VIII ст.), скуштували лікувальної води з Вакалівського джерела, а в самій Кияниці окрім палацу дослідили не менш старовинний арковий міст у закапелках парку. Про це все та чимало іншого я описав у ілюстрованому звіті з мандрівки, на додачу до якого є ще фотоальбом.

І, хоча за весь час мандрівки ми не зустріли жодних інших туристів (саме був четвер, середина робочого тижня), насправді парк і палац у Кияниці є чи ненайбільш привабливою метою поїздки вихідного дня для сумських велосипедистів. Ось захоплюючий минулорічний відеозвіт “Sumy bike routes. Веломаршрут №2. Суми – Кияниця. Падіння з веліка. Крутий подарунок. Велоблог” від яскравої пари мандрівників Саші та Олега. А всього за тиждень до нашої поїздки Сумський міський центр дозвілля молоді проводив велопробіг до Кияниці для всіх бажаючих. Звісно, палац приваблює активних мандрівників та мандрівниць і з інших регіонів – наприклад розповідь “Палац Ліщинських” на авторському блозі landmarks.in.ua.