6 червня 2020 року ми вперше за сезон виїхали сім’єю велосипедами за межі Сум. Для розминки взяли невеликий маршрут, що наче намистинки пронизує кілька сіл на схід від міста – Токарі, Мала і Велика Чернеччини та Липняк. Власне, нині населеного пункту з назвою Мала Чернеччина біля Сум немає, але ще у ХVII-XVIII століттях у цьому селі діяв найбільший у краї монастир, який відвідував навіть Григорій Сковорода!
Як і завжди, ми виїхали велосипедами прямо з дому (цього разу без трейлера; я з Оленою велосипедами, Нестор на напіввелосипеді, а Олександрина у кріслі), спершу рухалися вздовж вулиці Харківської, потім обігнули озеро Чеха, а на околиці Василівка зупинялися подивитися на будинок, де Олена провела перші роки свого життя. Далі польовою дорогою доїхали до села Токарів, проїхали його аж до дального краю, де від часу заснування Сум і аж до скасування Катериною ІІ у 1787 році діяв величезний монастир, від якого нині лишилася тільки напівзруйнована дзвіниця. Оглянувши колишню велич Малої Чернеччини, ми прямою польовою дорогою повз теж колишній колгосп проїхали до Чернеччини Великої. Знайшли там памятники жертв Голодомору, побачили, як відбудовується нова православна церква, подивилися на Псел з металевого мосту і Миропільською трасою повернулися до Сум (через село Липняк).
Більш детально про історію монастиря і всю нашу поїздку я писав на блозі одразу після повернення (тут). На додачу є ще чимало фотографій, які не потрапили до звіту – в онлайн-альбомі.
А якщо наші пригоди вас ще не надихнули відвідати ці самі місця, почитайте, як до них мандрували інші активні туристи. Наприклад, у розповіді “Маршрут Слобожанщиною. Токарі й Грунівка” (unexploredcity.com), “Останки дзвіниці Всесвятського надбрамного храму с. Токарі” (hghstories.com) або про подорож юних краєзнавців “«Абалаковці» – учасники масового походу школярів «Сумський радіус»” (palac-s.ucoz.ua).
Мандрівник і його мандрівки 