Сьогодні наша сім’я повернулася з 7-денного пішохідного Карпатами. Для 5-літньої доньки це був взагалі перший піший туристичний похід, а для нашої сім’ї – перший такий тривалий. За 24-30 липня ми подолали 59 кілометрів через найвищий гірський хребет українських Карпат – Чорногори, і всі 2000-ники. Маршрут проліг через вершини Шурева Буковина (862 метрів), Буковина (951), Петросул (1848), Петрос (2020), Говерла (2061), Брескул (1911), Ребра (2001), Гутин Томнатик (2016), Бребенескул (2035), Дземброня (1877), Піп Іван (2028) і Вухатий Камінь (1864). Крім того, ми побували на озерах Несамовите, Мале Несамовите і Нявчин Перстень (пересохле), у долині вухатих каменів, Дзембронських водоспадах і поласували сиром на молочній фермі над Дзембронею.
Погода нам трапилася суто карпатська – 4 днів з дощами і 3 сонячних. Тому в одні дні ми дещо відставали від маршруту, але потім наздоганяли згаяне. Оскільки похід був повністю автономним (жодних населених пунктів на шляху), то брали з собою 16 кілограмів їжі на 7 днів (3 дні ходові, 1 днівка, і ще 3 ходові дні). Всього ж на плечі лягло 68 кілограмів вантажу (спорядження, одяг, їжа та інші речі). На щастя, все знадобилося, а з їжі лишилося тільки кілька упаковок сухих хлібців та пригорща сухофруктів. Похід пройшов у доброму гуморі, обом дітям (Нестору 10 років та Олександрині 5 років) подорож сподобалася, всю дистанцію вони пройшли своїми ногами, нерідко прямували перед нами, сприймаючи розвідування нового шляху як захопливу гру.
Детальніше про мандри я напишу згодом. Наразі маю мапу з ниткою маршруту, місцями ночівлі та двохтисянчиками.
І кілька слів про складність маршруту. Орієнтуватися на ньому дуже легко. Від Ясіні до Петроса і від Чорногірського хребта до Дземброні шлях промаркований синіми мітками, а від Петроса і вздовж Чорногори – червоними. І людей ми бачили чимало. Тож чи варто дивуватися, що чорногірський маршрут можна відшукати у будь-якого блогера, який практикує піший гірський туризм. Серед блогів, які я читаю, про нього розповіді “Чорногора – моя радість і біль” (igormelika.com.ua, 2010), “Шибене – Ясіня” (yablog.org.ua, 2012), “Молитва на 2020 метрів над рівнем моря. Петрос чорногірський” (trekerua.blogspot.com, 2013), “Чорногірський хребет – найвищі гори України” (ua-odissey.in.ua, 2013), “Похід по Чорногорі. Від Смотрича через Піп Іван до Несамовитого” (velukuy.blogspot.com, 2014). Але я досі не знаходив жодної історії про те, щоби по Чорногорі пройшли повноцінний похід з малими дітьми. Тож, можливо ми одні з перших 😉
Мандрівник і його мандрівки 