Мандрівки 2022, вибір читачів і трохи аналітики

Posted on 30.12.202204.01.2023 by victorpolyanko

Любі читачі! Я вітаю вас з новорічними святами!) Дякую, що ви продовжуєте слідкувати за дописами в моєму блозі, адже саме це мотивує не полишати справу, а рухатися далі попри різні перешкоди. А їх цього року вистачало(

Війна, яка тліла на сході 8 років, цьогоріч розгорілася у всеукраїнську трагедію. На щастя, я і мої родичі не постраждали, хоча довелося перейти через багато випробувань, особливо тим, хто лишився у Сумах, що всього за 25 кілометрів від кордону з державою-терористом. Але все те, що відбувалося протягом року, зовсім не надихало на мандрівки. Адже як можна отримувати задоволення від подорожі, знаючи, що мільйони співвітчизників стали вимушеними мандрівниками, а багато-кому вже не буде куди повернутися? Тому в 2022 року в мене було лише 2 мандрівки до місць, куди я планував потрапити вже не один рік.

Перша (і єдина) заміська велосипедна подорож 2022 року складалася з двох частинок по півтори години, які відбулися 23 і 25 квітня. На той час ми вже майже два місяці знаходилися на евакуації в Олександрії, тому дуже хотілося трохи провітритися, і я вперше виїхав за межі міста. Першого разу побував у парку села Приютівки (знайомство із зеленою перлиною сталося у 2020 році), а другого їздив у село Березівку до єдиної діючої церкви району, яка лишилася з докомуністичних часів. Обидва місця знаходяться на північ від Олександрії, тому я і об’єднав їх в один допис (тут).

Друга мандрівка – це автономний сімейний пішохідний гірський похід 24-30 липня. Ми здійснили свою давню мрію – зводили дітей на Говерлу. Власне, не тільки на одну гору, але й на всі 6 двохтисячників, пройшовши за тиждень Чорногірський хребет. У Карпати приїхали потягом, і почали йти одразу від залізничної станції Ясіня. Фінішували у селі Дземброня, звідки двома маршрутками доїхали до Ворохти, а звідти повернулися потягом до Києва. Похід виявився доволі складним – 4 з 7 днів нас мочило дощами, від чого ґрунт перетворювався на ковзанку, а вогонь довелося добувати з газового балону. Крім того, це були настільки віддалені від цивілізації місця, що мобільного зв’язку майже не було, а всі продукти довелося брати з собою одразу. На старті ми несли в наплічниках 68 кілограмів вантажу. Але ми все здолали, тож незабаром чекайте на детальну розповідь.

Оскільки огляд цьогорічних мандрівок виявився куцим, я надолужу його деякою аналітикою щодо відвідування блогу. Насправді мені не байдуже, як сприймають читачі мої дописи, тому я регулярно досліджую, що вас цікавить більше, а що краще не писати. Проте часом виникають обставини, на які я не можу впливати. Наприклад, багато років відвідуваність блогу змінювалася незначно, маючи тенденцію до плавного зростання. Але коли почалися безпрецедентні обмеження пересування (спершу через COVID, а потім через війну), зацікавленість мандрівками стала стрімко падати. За останні 3 роки кількість відвідувачів зменшилася в 3 рази. Але, разом з тим, кількість подобайок зросла в півтора рази. Отже, стало менше випадкових відвідувачі, але більше прихильників.

Я безмежно вдячний за коментарі та вподобайки читачам Criticalthinkerua, Ірина, Olena Pryymach, Olena Tiunova, Anna. З сумом повідомляю, що у 2022 році передчасно відійшли у вічність ще два прихильники мого блогу – Наталя Бахтала і Володимир Вакуленко. Світла пам’ять!

А тепер щодо найбільш популярних розповідей, які потрапили до цьогорічного ТОП-5. Оскільки у 2022 році ми майже не подорожували, зате я позакривав борги з 2021, то саме розповіді про минулорічні походи знайшли найбільше підтримки читачів:

“2 тижні на Закарпатті” про серію велосипедно-пішохідних мандрівок в околицях Виноградова і Хуста Закарпатської області у липні 2021 року (180 переглядів)
“Лубни за три години” про пішохідну екскурсію Лубнами у серпні 2013 року (65 переглядів)
“Велопоїздки вихідної години біля Олександрії” про велосипедну поїздку на північ від Олександрії Кропивницької області у квітні 2022 року (51 перегляд)
“Довоєнний Тростянець” про пішохідну екскурсію Тростянцем Сумської області у серпні 2021 року (37 переглядів)
“Друга зустріч з Глуховом” про пішохідну екскурсію Глуховом Сумської області у серпні 2021 року (29 переглядів)

Але це майже не вплинуло на загальний рейтинг, тому ТОП-10 від 2008 до сьогодні змінила лише історія про Лубни, яка знову повернулася до списку лідерів:

”Таємниці прикордонних сіл” про велосипедну поїздку поблизу кордону з Росією у червні 2020 року (1956 переглядів)
”Подорож до справжніх Карпат” про перший для Олександрини пішохідний похід Карпатами у вересні 2019 року (536 переглядів)
”Перлина на березі Інгульця” про велосипедну поїздку в околицях Олександрії у серпні 2020 року (530 переглядів)
“Туристична Пустовійтівка” про прогулянку селом Пустовійтівка, батьківщиною останнього кошового Петра Калнишевського, у жовтні 2021 року (462 перегляди)
“Година в Люботині” про прогулянку в центрі міста Люботина у червні 2021 року (431 перегляд)
“Північний вояж” про велосипедну поїздку з Києва до Сум у травні 2015 року (431 перегляд)
“220 velo-wiki” про 200-кілометровий велосипедний марафон у вересні 2014 року (358 переглядів)
(був>10)“Лубни за три години” про пішохідну екскурсію Лубнами у серпні 2013 року (347 переглядів)
(був 8)“Дві сім’ї та екстремальний велотуризм по-сумськи” про першу для Олександрини дводенну велосипедну мандрівку Сумщиною у липні 2018 року (321 переглядів)
(був 9)“Велосипедом крізь Київ” про велосипедну поїздку через Київ на захід у серпні 2014 року (298 переглядів)